Валерій Соколов
(Україна) Голова журі

Лауреат міжнародних конкурсів, скрипаль. Народився в Харкові у 1986 році. Займається грою на скрипці з 5-річного віку. Початкову музичну освіту здобув в ДМШ №9 міста Харкова (клас викладача Кравецької Н. Ю.) і Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернат (клас доцента Євдокимова С. А.).

З 2001 року Валерій переїжджає до Великобританії, в школу ім. Ієгуді Менухіна в Лондоні, в клас професора Наталії Боярської. З 2005 року навчається в Королівському коледжі музики в Лондоні в класі професора Фелікса Андрієвського, також стажуючись у Марка Лубоцького в Гамбурзі.

У 2005 році став володарем Гран Прі міжнародного конкурсу ім. Джордже Енеску (Бухарест, Румунія).

У 2010 році Валерій закінчив аспірантуру в елітній музичній академії в Кронберзі (Франкфурт, Німеччина) по класу Гідона Кремера і Анни Чумаченко, а в 2014 році стажування у Віденській консерваторії у Бориса Кушніра.

Скрипаль регулярно гастролює з європейськими (Лондон, Стокгольм, Брюссель, Женева, Цюрих, Мюнхен), азіатськими (Сеул, Токіо, Куала-Лумпур, Пекін, Шанхай, Сингапур) і американськими (Оттава, Клівленд, Сіетл) симфонічними оркестрами. Щорічно виступає в концертах симфонічних оркестрів Санкт-Петербурзької, Московської та Київської філармонії.

Співпрацював з оркестром Бі-Бі-Сі, Оркестр де Парі, Камерним оркестром Європи і оркестром ім. Густава Малера, оркестру Радіо Франції, Баварського Радіо і NDR в Гамбурзі. З 2016 року Валерій Соколов щороку викладає на міжнародних майстеркласах в Шаффхаузені (Швейцарія).

Співпрацював з найбільшими диригентами: В. Ашкеназі, Ю. Теміркановим, Д. Цінманом, Н. Маррінером, Ю. Симоновим. Регулярно виступає спільно з видатними диригентами молодого покоління, серед них Андріс Нельсонс, Яннік Незе-Сега, Юрай Вальчуа, Василь Петренко, Рафаель Пайар, Оксана Линів, Санту Матіас Рувалі.

У камерній музиці колегами по сцені були скрипалі: Вадим Репін, Ліза Батіашвілі, Микита Борисоглібський, Борис Бровцин, Робі Лакатош, альтисти: Жерар Коссе, Максим Рисанов, Лоуренс Пауер, віолончелісти: Гаррі Хофман, Міша Майський, Леонід Горохов, Олександр Бузлов, Йенс Петер Майнц і піаністи: Денис Мацуєв, Кетрін Стотт, Пьотр Андрежевскій, Ітамар Голан, Саша Маджар, Нельсон Гернер.

Багаторічна дружба і тісна музична співпраця пов’язує музиканта з легендарним режисером Бруно Монсенжоном.

Валерію Соколову присвячений Третій Концерт (2015) і Соната (2017) для скрипки видатного українського композитора Євгена Станковича.

Алісса Маргуліс
(Німеччина)

Алісса Маргуліс, яка отримала визнання за її виразні і дуже емоційні виступи, регулярно виступає в таких важливих концертних залах, як Берлінська філармонія, Карнегі-хол, Кеннеді-центр, Кельнська філармонія, Зал Чайковського в Москві, Палац витончених мистецтв в Мехіко і Брюсселі, Віденський Музікферайн, Сумида Трифоні-хол Токіо, Тонхале Цюріх і Санкт-Петербурзька філармонія.

Алісса Маргуліс народилася в Німеччині в родині російських музикантів. Навчалася в Кельні у Захара Брона, в Брюсселі у Огюста Дюме і в Відні у Павла Верникова. Вона виграла безліч призів на міжнародних конкурсах скрипалів і була нагороджена призом «Pro ​​Europa» Європейського фонду мистецтв, який їй вручив в Берліні Даніель Баренбойм.

Вона вперше виступила на публіці у віці семи років з Солістами Будапешта, і з тих пір виступала з численними оркестрами, такими як Англійський камерний оркестр, Новий японський філармонічний оркестр, Національний оркестр Іль-де-Франс, Оркестр Нової Росії, Міланський симфонічний оркестр Джузеппе Верді, Оркестр радіо і телебачення італійської Швейцарії, Бетховенський оркестр Бонна, Бельгійський національний оркестр, філармонійні оркестри Києва, Скоп’є, Любляни, Мінська і Новосибірська, Віденський камерний оркестр, Солісти Москви, Кремерата Балтика і багато інших. Алісса Маргуліс працювала разом з такими відомими диригентами, як Айвор Болтон, Жак Мерсьє, Арнольд Кац, Яцек Каспшик, Дмитро Лісс, Йаап ван Зведен, Енріке Маццола, Даніель Райскін, Фабріс Боллон, Штефан Владар, Франсуа-Хав’єр Рот, Ларс Фогт, Ховард Гріффітс, Станіслав Кочановский, Хуберт Судан, Юрій Башмет, Гідон Кремер, Крістіан Армінг, Огюст Дюме, Мікко Франк, Герд Альбрехт та інші.

Крім сольної кар’єри Алісса Маргуліс захоплена камерною музикою і співпрацює з такими артистами, як Марта Аргеріх, Юрій Башмет, Давид Герінгас, Іврі Гітліс, Гідон Кремер, Бруно Джурано, Міша Майський, Габріела Монтеро, Жан-Гіхен Кейрас, Ліана Іссакадзе, Олександр Тарауд, Стівен Ковачевич, Олександр Лонкіч, Поліна Лещенко, Пауль Бадура-Скода і Ларс Фогт.

Крім того вона виступає на різних фестивалях, серед яких фестиваль Енеску в Бухаресті, Єрусалимський фестиваль камерної музики, фестиваль Менухіна в Гштааді, в Давосі, Турі, Хаймбасі, Стравангер фестиваль, Моцартвохе в Зальцбурзі, фестиваль Марти Аргерих «Progetto» в Лугано, фестиваль Шлезвіг-Гольштейн, Зимовий фестиваль мистецтв в Сочі і фестиваль в Верб’є.

Її дискографія включає більше десятка компакт-дисків на таких лейблах, як EMI Classics, Oehms, Novalis, Avanti Classic і CAvi. Примітно, що два з шести релізів EMI Classics з серії «Марта Аргеріх і друзі» були номіновані на Греммі, кілька інших отримали премію Diapason d’or. Вона записала репертуар Моцарта, Шостаковича, Енеску, Бетховена, Мессіана та інших, а також повне зібрання творів Ференца Ліста для скрипки і фортепіано. Вона записала Пори року П’яццолли і брала участь у записі клезмерської музики разом з такими музикантами, як Міріам Фукс, Робі Лакатош, Євген Кісін, Поліна Лещенко і Міша Майський. Алісса Маргуліс була також представлена ​​в концертному записі камерної музики, виконаної на проекті Марти Аргеріх, який вийшов в 2016 році на Warner Classics.

Андрій Мурза
(Україна) Засновник та художній керівник

One of the most exiting representatives of Ukrainian violinists of his generation, who firmly establishing himself as a compelling and versatile interpreter. Andrii Murza has performed in numerous important festivals including Lucern Festival, Wiener Festwochen, Beethovenfest Bonn, Young Euro Classic, MDR Musik Sommer, Un week-end a l`est, Santander International Festival, Kaunas Festival.

His orchestral appearances includes performances with the Birmingham Symphony Orchestra, MDR Leipzig Radio Symphony Orchestra, Philharmonie Baden-Baden, Youth Symphony Orchestra of Ukraine, Orquesta de Córdoba, Kaunas Symphony Orchestra, National Orchestra of Moldova, National Symphony Orchestra of Ukraine and Odesa Philharmonic Orchestra under internationally renowned conductors such as Oksana Lyniv, Pawel Przytocki and Peter Csaba.

As a soloist and chamber musician Andrii Murza has performed in many of the most prestigious concert venues such as Konzerthaus Berlin, Konzerthaus Wien, Birmingham Symphony Hall, Yehudi Menuhin Forum Bern, KKL Luzern, Tonhalle Düsseldorf, Shenzhen Concert Hall, Prinzregententheater München, Deutsche Oper am Rhein and Theater Chatelet, performing a wide range of repertoire including works of late and contemporary Ukrainian composers.

His dedication to chamber music opens him the opportunity to frequently collaborate with various well-known artists in a number international festivals such as Heidelberg Kammermusik Festival, Varna Summer Festival and LvivMozArt Festival, where he had the honor to perform on the original W. A. Mozart’s violin made by Pietro Antonio Dalla Costa (1764), kindly provided by Mozarteum Foundation.

Born in Odesa (Ukraine), into a family of musicians, Andrii Murza began his education at the legendary Stolyarsky School of Music at the age of 6 with Anna Lapteva and later at the Odesa National Music Academy with professor Mikhail Turchinsky. He then went to continue his studies in Europe, where he was mentored by professor Marco Rizzi at the Queen Sofía College of Music in Madrid and later at the Mannheim University of Music and Performing Arts.

Being passionate about pedagogy, he began his pedagogical activities by joining the faculty of the Odesa National Music Academy and later has been appointed as teaching assistant to Marco Rizzi at the Mannheim University of Music and Performing Arts. In addition, he is a founder and artistic director of the Odesa International Violin Competition (member of the WFIMC).

Andrii Murza plays a French violin made by Auguste Sebastien Philippe Bernardel (Père) in 1840.

Данііл Австріх
(Німеччина)

Данііл Австріх — лауреат числених міжнародних конкурсів, серед яких конкурс імені Людвига  ван Бетховена в Австрії, імені Пабло Сарасате в Іспанії та імені Нікколо Паганіні в Москві. З 2015 року є доцентом Вищої школи музики та танцю в Кельні, а з 2020 року буде викладати в Майстерні Скрипкового Мистецтва в Москві. У період з 2012 по 2019 рік виступав у складі відомого квартету «Мікеланджело».

Навчався в Середній спеціальній музичній школі при Санкт-Петербурзькій державній консерваторії імені Н. А. Римського-Корсакова. З тринадцяти років живе в Німеччині, де удосконалював свою майстерність в Гамбурзькій, а потім в Кельнській вищій школі музики і танцю в класі професора Віктора Третьякова.

Як соліст і ансамбліст регулярно виступає в таких залах, як Карнегі-Холл в Нью Йорку, Вигмор-Холл в Лондоні, Бібліотека Конгресу у Вашингтоні, П’єр Булез Зал в Берліні, зал Токіо Сіті Опера, Тонхалле в Цюріху, Ельбфілармонія в Гамбурзі, Вікторіа- хол в Женеві, Арт Центр в Сеулі, зал ім. Чайковського в Москві, зал образотворчих мистецтв в Мехіко і багатьох інших.

Виступає в ансамблях з такими відомими музикантами, як Іцхак Перльман, Хосе Каррерас, Давид Герінгас, Дональд Вайлерстайн, Памела Франк, Антуан Таместі, Андрій Баранов, Нобукі Имаи, Лахав Шані. У 2014 р дебютував як альтист на Дягилевському фестивалі спільно з квартетом імені Давида Ойстраха.

У квітні 2019 року відбувся його дебют як диригента з Молодіжним академічним симфонічним оркестром «Слобожанський» в Харкові.

Грає на скрипці роботи майстра Мішеля Деконе 1776 року, Венеція.

Олексій Семененко
(Україна) Співорганізатор

Український скрипаль Олексій Семененко вихваляється за пристрасні виступи, багаті приголомшливою технікою, інтонацією, а також безпрецедентним рівнем вишуканої музикальності і сценічної присутності. Це було підтверджено в його тріумф на конкурсі Королеви Єлизавети в Бельгії у 2015 році, де він взяв другу премію і продовжив виступи в серії концертів лауреатів конкурсу по всій Бельгії з Льєжським та Брюссельським філармонічними оркестрами. У 2015-2016 роках він виступає музеї Лувр у Парижі, Rotary Club d’Arlon і Rotary Gent-Zuid в Бельгії, а також в Університеті мистецтв Флориди, концертному залі Меркіна, залах Східного Коннектикуту та Alice Tully в Нью Йорку.

Олексій Семененко виступає в якості соліста з такими оркестрами, як Німецький симфонічний оркестр Берліна, Королівський оркестр Консертгебау під керуванням Манфреда Хонека, «Віртуози Москви», Національний філармонічний оркестр України, Кельнський філармонічний оркестр, Угорський симфонічний оркестр та інші. Він виступав на фестивалі Interlaken Classics в Швейцарії в якості соліста з камерним оркестром Захара Брона, і гастролював по Німеччині.

Останні події включають в себе повернення до Філармонійний оркестр Сіетла, запрошення на фестивалі Hay, Челтнем і Едінбург, а також дебюти з Національним оркестром BBC Уельсу і Філармонічним оркестром BBC, куди він повернеться в цьому сезоні.

Інші почесні звання Олексія включають в себе першу премію на міжнародному конкурсі скрипалів імені Бориса Гольдштейна в Швейцарії, «Артист місяця музичної Америки» (березень 2015 року), приз глядацьких симпатій на міжнародному фестивалі Музичний Олімп в Санкт-Петербурзі в 2015 році, премію Алоїса Коттманна на міжнародній виставці 2010 року, Фестиваль «День музики» в Хофхайм, Німеччина, і гран-прі Національного скрипкового конкурсу 2006 року у Львові, Україна.

Будучи лауреатом Young Concert Artists 2012 року, він був представлений в дебютних концертах в концертному залі Meркін і в центрі Кеннеді. Він також був нагороджений спеціальними преміями, в результаті яких виступав в Узедомському музичному фестивалі і фестивалі «Friends of Music Concerts». Він також виступав з концертами в Бостонському музеї Ізабелли Стюарт Гарднер, в бібліотеці Порт-Вашингтона, університеті Рокфеллера, музеї мистецтв Vero Beach, центрі мистецтв Ла-Груа.

Олексій народився в Одесі і почав займатися на скрипці у віці шести років у Зої Мерцалової в школі Столярського. Він також навчався в класі Захара Брона у Вищій школі музики Кельна.

Олексій Семененко грає на скрипці Стефана фон Байера, яку йому надав німецький фонд Deutsche Stiftung Musikleben в Гамбурзі, Німеччина.

Давид Вонг
(Китай)

Генеральний секретар Міжнародного музичного фестиваля в Гонконзі та директор з міжнародних зв’язків міжнародного струнного конкурсу в Шеньчжені (Китай).

Почав своє закордонне навчання в Московській консерваторії імені П. І. Чайковського, а згодом у Національній музичній академії України ім. Чайковського, Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова та Королівському музичному коледжі в Лондоні.

Давід Вонг є лауреатом міжнародного конкурсу скрипалів в Гонконзі, міжнародних конкурсів камерної музики в Японії, Кореї та Іспанії. Щорічно приймає участь у числених фестивалях класичної  музики та проводить майстер-класи. В якості соліста та у складі камерних ансамблів регулярно концертує з різноманітними програмами у Франції, Німеччині, Швейцарії, Японії, Китаї.

Андрій Бєлов
(Німеччина)

Народився в 1981 році в Україні. Андрій є одним з провідних українських музикантів свого покоління. В якості соліста і камерного музиканта він записав понад 20 альбомів для Naxos, CPO, Avi-Music, Hänssler Classics, Hänssler-Profil, Guttingi, Solo Musica, Genuin, Hyperion і Rakete Media.

В якості соліста він співпрацював з такими відомими оркестрами, як Національний оркестр Французького радіо, Філармонічний оркестр Північнонімецького радіо, Симфонічний оркестр Баварського радіо, Національний філармонічний оркестр України і Мюнхенський камерний оркестр під керуванням таких диригентів, як Курт Мазур, Ян Паскаль Тортелье, Джанандреа Нозеда, Мігель Гомес-Мартінес, Крістіан Армінг, Агнешка Дузсмаль, Джунічі Хірокі, Крістоф Поппен, Енріке Маццола та ін.

Він отримав перші уроки гри на скрипці у віці п’яти років, а в 1993 році вступив до Київської спеціальної музичної школи-інтернат в клас професора Михайла Кузнєцова. У віці 15 років Андрій переїхав до Німеччини для подальшого навчання у професора Кшиштофа Вегжіна в Університеті музики і драми в Ганновері. Подальше навчання продовжувалося з Жераром Пулі в Парижі, Германом Кребберсом, Ідой Хендель, Ганною Чумаченко і Альфредом Брендель.

Андрій Бєлов виграв кілька великих нагород на міжнародних конкурсах, таких як конкурс Лонга-Тібо в Парижі, АRD в Мюнхені, Йозефа Йоахіма в Ганновері, конкурс скрипалів в Брешії. Завдяки своїм незвичайним талантам і музичним якостям він отримав різні гранти від культурних установ, таких як Фонд української культури, Фонд Гундлаха, Deutsche Stiftung Musikleben і Förderpreis з Нижньої Саксонії.

У Кронбергській академії він виступав з Гідоном Кремером, Юрієм Башметом та Beaux Arts Trio. У 2011 році він приєднався до Кіта Армстронга і Адріана Бренделя, щоб сформувати фортепіанне тріо.

Андрій Бєлов є професором кафедри скрипки Вищої школи музики ім. Роберта Шумана в Дюссельдорфі. Він регулярно проводить майстер-класи в Європі, Азії та США.

Андрій грає на скрипці «ex Flesch», створеної в 1745 році Лоренцо Гваданіні.

Діана Тищенко
(Німеччина)

Діана Тищенко зарекомендувала себе як одна з найяскравіших артисток, що з’явилися в останні роки, і журнал The Strad похвалив її за те, що вона «… здатна загіпнотизувати публіку своїм великим жестом і сильною особистістю». Оголошення про те, що вона стане Висхідною зіркою Європейської організації концертних залів (ECHO) в сезоні 20/21, свідчить про високу повагу, яку викликають в неї критики і глядачі. Під егідою престижної номінації «Висхідна зірка» Діана виступить в кількох найвідоміших концертних залах Європи, включаючи Philharmonie de Paris, Casa da Musica Porto, Elbphilharmonie Hamburg, Festspielhaus Baden Baden, Concertgebouw Amsterdam, Müpa Budapest, Philharmonie Luxembourg, Sage Gateshead, Philharmonie Cologne , Gulbenkian Foundation Lisbon, Konzerthaus Dortmund, Konserthuset Stockholm, L’Auditori Barcelona, ​​Megaron Athens і NOSPR Katowice.

У листопаді 2019 року було випущено її дебютний альбом на Warner Classics, який отримав загальне визнання критиків. Названий «Незнайомці» в PARadISe, він є символом чотирьох великих композиторів – Равеля, Ізаї, Енеску і Прокоф’єва – на яких Париж 1920-х років зробив величезний вплив. Журнал BBC Music Magazine присудив альбому п’ять зірок, а Gramophone Magazine похвалив її за «дійсно особливий, індивідуальний голос», а також «за красу тону, блиск і кольорову гаму». Le Figaro писав: «Альбом, який підтверджує дивовижну зрілість художника».

Минулі і майбутні концерти включають виступи з Deutsches Symphonie-Orchester Berlin, Hamburger Symphoniker, Shanghai Symphony Orchestra, Taipei Symphony Orchestra, Munich Chamber Orchestra, Orchestre National d’Ile de France, Orchestre Philharmonique de Strasbourg, Orchestre National des Pays de Loire, Baden- Baden Philharmonic і Shenzhen Symphony Orchestra, що працюють з такими диригентами, як Лонг Ю, Лахав Шані, Еліаху Інбал, Джошуа Вейлерстайн, Ярон Трауб, Іон Марін і Крістіан Евальд. Виступи на великих фестивалях включають Салон де Прованс в 2019 році, Фестиваль Вербье, Festspiele Mecklenburg-Vorpommern, Зальцбурзький фестиваль камерної музики, Міжнародний музичний фестиваль в Кобленці і La Folle Journée de Nantes 2019, заключний концерт якого транслюють по всьому світу.

Почувши свій дебютний концерт з DSO Berlin в Берлінській філармонії під керівництвом Джошуа Вайлерштейна, німецька газета Der Tagesspiegel дала їй блискучий відгук, написавши: «Тищенко змушує слухача навіть в перших тактах Концерту для скрипки № 1 Дмитра Шостаковича … Тоном, безперестанною, насиченою нюансами грою , відкрити нам очі на внутрішню драму цього твору […] Просто геній! »

2018 рік був знаменним для неї. У листопаді 2018 року вона була нагороджена Гран-прі Жака Тібо на легендарному міжнародному конкурсі Лонг-Тібо-Креспін в Парижі, головою журі якого був Рено Капюсон. Вона також була лауреатом ряду інших міжнародних конкурсів, включаючи Шанхайський міжнародний конкурс скрипалів імені Ісаака Стерна 2018 року, Музичну академію імені Фелікса Мендельсона-Бартольді в Берліні (Перша премія), Міжнародний конкурс камерної музики в Ліоні (Перша премія), міжнародний конкурс ARD у Мюнхені і міжнародний конкурс скрипалів імені Давида Ойстраха в Москві.

Вона завжди була захопленим камерним музикантом, і в травні 2018 року вона була обрана для участі у відомому бієнале Академії Кронберга, де виконувала камерну музику з такими артистами, як Гідон Кремер, Стівен Іссерліс і Крістіан Тецлафф.

Хобарт Ерл
(США)

Oдин з небагатьох людей, яких по праву можна назвати «людина світу». За версією провідного спеціалізованого журналу «Musical America Worldwide» в 2014 році увійшов до списку 30 «Професіоналів Року». Життєвий шлях Маестро дуже незвичайний, він ввібрав в себе культури багатьох країн.

Xобарт Ерл народився у Венесуелі в родині американців. Випускник Лондонського Трініті-коледжу і музичного факультету Прінстонського університету (США), де його педагогами були: по композиції, музичного аналізу та теорії – Мілтон баббиттом, Едвард Коун, Клаудіо Спис, з диригування – Майкл Пратт. Після закінчення університету переїхав до столиці Австрії, де займався диригуванням у Віденській Музичній Академії в класі професора Карла Остерейхера. Брав участь в міжнародних диригентських майстер-курсах в Зальцбурзі і Голландії, а також у Отто Вернера-Мюллера в США.

У 1987 році, як учасник Тенглвудского фестивалю, отримав можливість стажуватися у Леонарда Бернстайна і Сейджі Озава. У цьому ж році, цікавлячись сучасною музикою, створює у Відні камерний оркестр American Music Ensemble Vienna / Ensemble for Viennese Music New York. З оркестром Хобарт підготував понад 10 світових прем’єр, записаних Австрійським радіо у Відні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Вашингтоні та інших містах. Серія компакт-дисків, записаних фірмою «Албані Рекордс» (США), отримала схвальні рецензії в провідних музичних видавництвах.

Приїхавши з Віденським Камерним Оркестром на гастролі в Радянський Союз в 1990 році, Хобарт Ерл познайомився з Одеським філармонічним оркестром, і так почалося багаторічне співробітництво, яке призвело до безпрецедентного розвитку оркестру. Це єдиний виконавський мистецький колектив в Україні, який за час незалежності двічі підвищив свій статус, ставши спочатку державним (1993), а потім Національним (2002). Маестро Ерл з одеським оркестром виступали в кращих концертних залах 15 країн світу (в тому числі Карнегі Холл, Нью-Йорк; Кеннеді Центр, Вашингтон; Мюзікферайн, Відень; Барбікен Хол, Лондон; Академія ім. Ф. Ліста, Будапешт; Філармонія, Кельн; Великий зал Московської консерваторії; зал Генеральної Асамблеї ООН; Національна Аудиторія, Мадрид, та інші.

Хобарт Ерл диригував Віденським камерним оркестром, Віденським симфонічним оркестром Тонкюнстлер, Orchestra della Toscana з Флоренції (Італія), Orchestra Sinfonica Siciliana (Італія), Bilbao Symphony Orchestra (Іспанія), Noord Nederlands Orkest (Голландія), Афінським державним симфонічним оркестром, Симфонічним оркестром Краківської філармонії, Sinfonia Iuventus (Варшава), Jerusalem Symphony Orchestra, Російським національним оркестром з Михайлом Плетньовим, Державним академічним симфонічним оркестром України ім. Е.Ф. Светланова, Державним симфонічним оркестром «Нова Росія» з Юрієм Башметом, Московським державним академічним симфонічним оркестром, Симфонічним оркестром Москви «Російська філармонія», Академічним симфонічним оркестром Санкт-Петербурзької філармонії, Симфонічним оркестром міста Тайпей і ін. Список оркестрів, якими маестро Ерл диригував в Сполучених Штатах, включає Delaware Philharmonic, Florida Philharmonic, Buffalo Philharmonic, North Carolina Symphony, San Diego Chamber Orchestra, Miami Symphony, Orchestra of the Americas.

Співпрацював з Львівським і Харківським Оперними театрами, Національною оперою України, Донбас-Оперою, Великим театром Білорусі, також здійснив кілька нових постановок у Національній опері Греції. Виступав з видатними співаками, такими як: Олена Образцова, Марія Гулегіна, Ірина Богачова, Людмила Монастирська, Паата Бурчуладзе, Володимир Чернов, Анатолій Солов’яненко, Зураб Соткілава, а також з багатьма уславленими солістами, такими як: піаністи Дмитро Алексєєв, Петро Андершевскій, Борис Березовський, Юхим Бронфман, Рудольф Бухбіндер, Жан-Філіп Коллар, Валерій Кулешов, Діна Йоффе, Євген Могилевський, Микола Петров, Михайло Плетньов, Іво Погореліч; скрипалі Павло Берман, Борис Бровцин, Вадим Глузман, Ліана Ісакадзе, Сергій Крилов, Віктор Пікайзен, Валерій Соколов, Олексій Семененко і Віктор Третьяков; альтист Юрій Башмет; віолончелісти Давид Герінгас, Стівен Іссерліс, Олександр Князєв, Даніель Мюллер-Шотт, Олексій Стадлер, Метт Хаймовіц.

У 2003 році, в рамках номінації «Народне визнання», Російська асоціація космонавтів назвала одну з зірок у сузір’ї Персея «Хобарт Ерл». Один з популярних людей в Одесі, Хобарт Ерл відзначений Почесною відзнакою Одеського міського голови «За заслуги перед містом» (2004). Рішенням Вченої ради Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової йому присвоєно звання «Почесний професор ОДМА» (2007).

У 2013 році Хобарту Ерлу присвоєно почесне звання «Народний артист України». З Національним одеським філармонічним оркестром записувався на фірмі «Naxos» і «ASV», з Державним академічним симфонічним оркестром України ім. Е.Ф. Светланова – на фірмі «Toccata Records» і «Naxos».

Хобарт Ерл – ідейний натхненник і художній керівник Міжнародного музичного фестивалю Black Sea Music Fest, який з 2014 року щорічно проходить в Одесі.

Бруно Монсенжон
(Франція)

Бруно Монсенжон – концертуючий скрипаль з Парижа, який, займаючись виконавською діяльністю, останні тридцять років присвятив більшу частину свого часу створенню музичних фільмів.

Він зняв фільми про деяких з найбільших музикантів нашого часу, серед яких: Надя Буланже, Ієгуді Менухін, Давид Ойстрах, Мюррей Перайя, Гленн Гульд, Святослав Ріхтер, Вікторія Постникова, Геннадій Рождественський, Майкл Тілсон-Томас, Золтан Кочіш, Фрідріх Гульда, Поль Тортелье, Дітріх Фішер-Діскау, Юлія Вараді та багато інших.

Його давні зв’язки з Ієгуді Менухіном і Гленном Гульдом були чудовими і привели до створення багатьох фільмів на різні теми з цими двома музикантами. Дві з цих постановок, зокрема, «Відкрита стіна», «Менухін в Китаї» і «Гольдберг- варіації», отримали всесвітнє визнання. А в 1995 році він завершив двогодинний спеціальний випуск «Скрипка століття» про Ієгуді Менухіна, приурочений до 80-річчя скрипаля.

Після декількох років досліджень Бруно Монсенжон знайшов, відреставрував і відредагував безліч архівних матеріалів, присвячених великому радянському скрипалю Давиду Ойстраху. На додаток до трьох програм збірки Давида Ойстраха, заснованим на рідкому концертному матеріалі, знятому в Радянському Союзі, Монсенжон недавно поставив зняв портрет скрипаля під назвою “Давид Ойстрах, Народний артист?”.

Бруно Монсенжон одночасно витратив багато років на створення фільму про радянського піаніста Святослава Ріхтера, реконструювавши його життєву історію для основного біографічного портрета Ріхтера «Загадка».

У 2000 році він зняв «Мистецтво скрипки» – серію з двох частин, що охоплює широку панораму найвідоміших скрипалів 20-го століття (Міша Ельман, Ісаак Стерн, Яша Хейфец, Фріц Крейслер, Давид Ойстрах, Ієгуді Менухін та ін.). Також, в 2004 році, він зняв фільм про Валерія Соколова “Природжений скрипаль”, записавши концерт з портретом блискучого 17-річного українського скрипаля.